Отже, Уряд 27 грудня 2018 року прийняв зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, які нібито запроваджують з 1 січня 2019 року монетизацію житлових субсидій. Власне, таку “монетизацію” багато хто вже назвав псевдомонетизацією. І ми з такою характеристикою категорично згодні.
ОСББ України ще на етапі обговорення проекту постанови звертали увагу на те, що дійсної монетизації запропоновані зміни не передбачають, а натомість запроваджують непрозору модель, яка для ОСББ є не лише неприйнятною, а й просто незастосовною – бо суперечить економічній логіці роботи ОСББ і чинним законодавчим актам. На жаль, пропозиції ОСББ залишилися проігнорованими.
Не будемо знову докладно зупинятися на характеристиці прийнятих змін – про них вже докладно писали і на “ПроОСББ”, і на інших ресурсах. Якщо ви ще не читали – радимо ознайомитися, щоб розуміти, про що піде мова далі.
Розглянемо тепер, що робити ОСББ у ситуації, яка склалася. За великим рахунком, варіантів два: або брати участь у “псевдомонетизації”, або не брати.
Що означає для правління ОСББ взяти участь у запропонованій Урядом схемі? Це означає – укласти договір з “Ощадбанком”, обмінюватися з ним інформацією про нарахування, вести окремий від решти співвласників облік внесків стосовно “субсидіантів”, чекати від Ощадбанку “відшкодування” субсидій… і не дочекатися (чому – дивися тут). Іншими словами – узяти додаткову відповідальність та понести додаткові витрати без будь-якої практичної користі для ОСББ і співвласників.
Саме тому ОСББ взагалі не варто брати участі в схемі “монетизації”, яку нині реалізує Уряд. І спираємося при цьому ми на статтю 11 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, яка введена в дію з 1 січня 2019 року. Ця стаття встановлює, що “передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”. Власне, в цьому реченні і викладена вся суть справжньої монетизації житлових субсидій і пільг: держава – громадянину – гроші. Кабінет Міністрів України може встановлювати порядок виплати пільг і субсидій, але не може змінювати cуті підходу, закладеного законом. А в цьому підході немає місця ні виконавцям комунальних послуг, ні тим більше ОСББ.
Нижче – відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають з цього приводу.
Чи треба ОСББ укладати договір з “Ощадбанком” про обмін інформацією щодо отримувачів субсидій та подавати йому “реєстри нарахованих платежів”?
Ні, не треба. По-перше, жоден закон не зобов’язує до цього ОСББ, а підзаконний акт (постанова Кабінету Міністрів України) просто не може до цього зобов’язати. По-друге, це організаційно й економічно є невигідним для ОСББ. По-третє, подання реєстру, згідно з постановою, є фактично вимогою про сплату внесків (про виконання грошового зобов’язання); адресувати таку вимогу ОСББ має право лише співвласнику, з яким пов’язане статутними відносинами.
Чи треба зменшувати суми нарахувань “субсидіантам” і пільговикам на суми нарахованих житлових субсидій і пільг?
Ні, не треба. ОСББ не має на це правових підстав. Такий механізм не описаний в Законі України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” та суперечив би його статтям 20 і 22, а також статті 11 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Тому всім співвласникам – у тому числі отримувачам житлових субсидій і пільг – правління ОСББ зобов’язане надавати квитанції/рахунки з повними нарахуваннями внесків.
Чи повинне ОСББ надавати інформацію на запит органів соціального захисту населення?
Так – але лише ту, яку органи соцзахисту запитують у межах своєї компетенції, і законним власником (розпорядником) якої є ОСББ. Тобто, ОСББ може і повинне повідомляти про перелік і розміри внесків, встановлених загальними зборами, та про їх зміну. А от відомості про склад зареєстрованих, фактично проживаючих чи не проживаючих у приміщенні, площу приміщення і навіть його власника – на сьогодні вже є відомостями відповідних державних реєстрів; ОСББ не може гарантувати достовірності відповідних даних на момент їх надання, і тому ми не рекомендуємо головам правлінь брати на себе таку відповідальність.
Якщо з Держказначейства або “Ощадбанку” надійдуть кошти за конкретного співвласника – пільговика чи субсидіанта, чи зараховувати їх як сплату внесків?
Так, зараховувати – за умови, що в призначенні платежу (або супровідному списку) чітко зазначено, за кого і скільки сплачено. Тобто, ОСББ може і повинне зараховувати конкретні суми за конкретних пільговиків і субсидіантів. А от абстрактних “відшкодувань” без поіменного списку з конкретно зазначеними сумами ОСББ приймати не може.
Чи не постраждають отримувачі житлових субсидій, якщо ОСББ не укладе договір з “Ощадбанком”?
Ні, не постраждають. Прийнята Урядом схема “монетизації” передбачає, що до розрахунку беруться всі нарахування субсидіанту, передбачені чинним законодавством. Тобто при призначенні субсидії в її загальному розмірі орган соцзахисту врахує витрати співвласника, які він несе, сплачуючи внески та платежі об’єднанню. Для цілей призначення субсидії ОСББ повідомляє органам соціального захисту населення інформацію про розмір внесків, як ми про це писали вище. Договір з “Ощадбанком” потрібен для виплати субсидії – нібито щоб ОСББ отримало платіж за субсидіанта від Мінсоцполітики з рахунку останнього в “Ощадбанку”. Однак, по-перше, черговість здійснення платежів “Ощадбанком” передбачена така, що ОСББ з високою вірогідністю (згідно черговості отримання) ніколи не отримає від нього коштів. По-друге, якби сталося диво, і на “обліковому записі” субсидіанта в “Ощадбанку” лишилися якісь кошти, то по завершенні строку, на який призначено субсидію, субсидіант має право їх (залишок коштів) просто зняти “живими грошима”. Тому найнадійніший і для ОСББ і для субсидіанта підхід – 100% нарахування і 100% сплата внесків.
Чи треба ОСББ вести облік “економії” чи “невикористаної суми субсидії”?
Ні, не треба. По-перше, згідно зі статтею 10 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, визначення переліку та розмірів внесків і платежів є виключною компетенцією загальних зборів ОСББ. Тож усі співвласники сплачують їх на рівних умовах у встановлених загальними зборами розмірах, і відсутні правові підстави комусь окремо зменшувати нарахування. По-друге, навіть якщо кошти субсидії сплачуються органами соціального захисту населення чи “Ощадбанком” на рахунок ОСББ, для останнього вони є не “бюджетними коштами” чи “субсидією”, а сплатою внеску в ОСББ за конкретного співвласника. Субсидією ці кошти є для її отримувача, а не для ОСББ. Тому й окремого обліку “використання субсидії” ОСББ не може вести. Відтак, не може виникнути і “економії” та “невикористаної суми субсидії”.
Сказане стосується так само й тих ОСББ, наприклад, що самостійно забезпечують потребу в опаленні (мають дахові котельні). Залежно від прийнятих загальними зборами рішень, такі ОСББ переглядають/коригують розмір внесків на опалення або щомісяця, або по завершенні опалювального сезону. У кожному разі, від такого перегляду змінюються розміри нарахувань конкретним співвласникам, з яким ОСББ і перебуває у правовідносинах і з яким проводить розрахунки. Якщо держава вважає, що субсидіант в результаті щось “зекономив” – про це їй слід цікавитися у такого субсидіанта, а не в ОСББ.
Насамкінець, звертаємо увагу на те, що все сказане вище в рівній мірі стосується і тих пільг та субсидій, що призначаються з 1 січня 2019 року, і тих, що були призначені до цієї дати. Адже згадані вище положення Закону України “Про житлово-комунальні послуги” не передбачають поділу житлових субсидій на “старі” та “нові”.